?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Щодо словників в-ва "Перун"

Навіяне оцим

Колись мені треба було написати рецензію на Перунівський італійсько-українсько-італійський словник. Погортавши його пару годин, знайшла такі грубі помилки, що аж жах, хоч я вже до того знала, що він практично не використабельний, принаймні для чогось серйозного. Ось що в мене тоді вийшло, може комусь буде цікаво:


Італійсько-українсько-італійський словник

У 1998 році в Києві видавництвом "Перун" було видано італійсько-український, українсько-італійський словник загальним об'ємом близько 50 000 слів та словосполучень (автори О. В. Дмитрієв, Г. В. Степенко). Однак, на жаль, виявилося, що він, а зокрема його італійсько-українська частина, не відповідає сучасним вимогам до лексикографічних праць. Оскільки це поки що єдиний італійсько-український словник, який можна придбати в Україні, варто зупинитися на ньому детальніше. Я зосереджу свою увагу лише на численних недоліках цього словника, хоч, безперечно, він має і певні позитивні риси.

a) Словник укладений на основі досить вузької і випадкової лексикографічної бази. Серед джерел немає жодного українського тлумачного чи орфографічного словника. Незрозуміло яким чином автори уточнювали правопис і значення українських слів. Автори, очевидно, не використовували також ніяких словників синонімів чи фразеологічних словників, адже такі словники не вказані у джерелах. Крім того, у джерелах чомусь не вказано, яким італійсько-російським словником користувалися автори, тоді як багато що вказує на те, що таким словником вони користувалися. Сам факт використання італійсько-російського словника як такий, звичайно, не є недоліком, однак автори повинні були вказати його серед своїх джерел (вказано тільки політехнічний італійсько-російський словник).

b) Щодо структури словника і побудови словникової статті, то вона виглядає дуже недосконалою. По-перше, не у всіх заголовних словах вказано наголос, лише там, де він нерегулярний. Такий підхід не видається добрим, адже користувач, звертаючись до словника, хоче з'ясувати всі свої сумніви, і для цього слід надати йому всю необхідну інформацію. По-друге, у словнику використано гніздовий принцип розміщення слів (який, хоч і економить місце, але загалом не здається мені зручним для серйозного перекладного словника), однак автори не завжди послідовно дотримуються його. Наприклад, споріднені слова gallo, galletto, gallina (півень, півник, курка) подаються в одному гнізді, а так само споріднені gatta, gattino, gatto (кішка, кошеня, кіт) подані двома статтями – окремо gatta і окремо gattino, gatto. І це не єдиний випадок. Омоніми іноді подаються окремими статтями, а іноді розміщені в межах тієї самої статті. По-третє, вживання ремарок теж геть непослідовне. Дуже часто там, де вони потрібні, їх немає. Чомусь у списку скорочень нема такого позначення, як "книжна лексика", тобто лексика, яка зустрічається виключно у писаній мові, натомість поруч з деякими книжними словами іноді (далеко не всюди) бачимо ремарку літ, що мало б означати, якщо вірити перелікові скорочень, "літературознавство". Але незрозуміло, який стосунок до літературознавства мають такі слова, як guisa – спосіб, lustrale – очищувальний, dedalo – умілий, вправний, defesso – виснажений, втомлений та багато інших. Напрошується думка, що цим скороченням автори вказують саме на книжну лексику. По-четверте, хочу звернути увагу на запозичені слова: хоча вимова італійської мови досить регулярна, а тому загалом нема потреби давати транскрипцію слів, все ж у словнику немало іншомовних запозичень, які зберегли свій оригінальний правопис і вимову. Було б доцільно для таких слів давати транскрипцію або бодай вказувати, що це запозичення, наприклад, з англійської чи французької мови. Натомість такої інформації користувач у цьому словнику не знаходить, і тому, наприклад, запозичене з іспанської aficionado прочитає за італійськими правилами читання, тобто як "афічонадо", тоді як воно читається "афісйонадо". Те ж саме стосується таких слів, як запозичення з французької foulard, яке по-італійському читається не "фоулярд", а "фуляр", з англійської live – не "ліве", а "лайв" і т.п.

c) Відбір реєстру також викликає сумніви. Італійсько-українська частина включає трохи більше, як 10000 гніздових слів. Це повинні б бути лише найуживаніші слова італійської мови, натомість у словнику знаходимо дуже велику кількість застарілих, книжних і рідковживаних слів, причому найчастіше без жодних ремарок. Приміром, у словнику такого розміру зайвими видаються такі застарілі і книжні слова, як conditore, accidia, addottorarsi, affratellarsi, які були б доречними у словнику більшого розміру. Натомість - очевидно через недогляд - бракує таких доволі часто вживаних слів, як (обмежимось літерою А) aggiungere (додавати), ago (голка), approccio (підхід) та інших. Схоже на те, що якихось критеріїв відбору реєстру автори собі не ставили.

d) Що стосується розмежування значень слів, то тут вражає аморфність і брак послідовності. Різні значення багатозначних слів навіть у словниках невеликого розміру повинні не лише відображати найбільш уживані з них, але й дати користувачеві бодай якесь уявлення про семантичне поле цього слова, показати, як ці значення пов'язані між собою інваріантним значенням лексеми, даючи користувачеві змогу при потребі здогадатися про можливі інші значення слова, не відображені в цьому конкретному словнику. Одне слово, словникова стаття повинна становити логічну цілість. У словнику видавництва "Перун", натомість, значення здебільшого подаються таким чином, що вони більше схожі на випадковий набір слів. Досить складно собі уявити, що об'єднує такі значення слова condotta: 1)поведінка 2) договір про найм 3) керівництво 4) транспортування; 5)трубопровід – якийсь зв'язок видно тільки між двома останніми значеннями, а решта значень, без ремарок, уточнень та прикладів, дуже мало говорять користувачеві. Або ж візьмімо статтю anima: це слово перекладається як: 1) душа ...; 2) житель; 3) ... Користувач мусить зробити певне зусилля, щоб зрозуміти зв'язок між значеннями "душа" і "житель", тоді як варто було б друге значення передати двома словами: 2) душа, житель (або ж "мешканець"), аби було зрозуміло, що у такому значенні це слово вживається у реченнях типу "у селі мешкало зі сто душ". Спорідненим з цим значенням є також значення цього слова як "душа", "людина", "особа", наприклад, у словосполученні anima dannata -"пропаща душа", "пропаща людина", але словник цього навіть не згадує. В інших випадках італійське слово просто перекладається українським без жодних ремарок і уточнень, хоча вони там конче потрібні. Наприклад, слово novilunio перекладається українським "молодик" без уточнення, що воно означає не юнака, як можна подумати на перший погляд, а молодий місяць. Цю нечіткість посилює також брак ілюстративного матеріалу. Доцільніше було б зменшити кількість відображуваних значень, зате наявні належним чином проілюструвати фразеологією. Крім того, не завжди проводиться розмежування між прямими і переносними значеннями слова. Така розмитість і нечіткість значень слів є, мабуть, найбільшим ґанджем цього словника.

e) Українські відповідники також часто неадекватні, неточні, а в деяких випадках цілком неправильні. Наприклад, слово defettibile (необов'язковий) перекладається як "неблагонадійний", infermiera перекладається також як "санітарка", тоді як воно означає лише "медсестра", inspiegabile передається лише як "незрозумілий", тоді як варто було б додати "який не піддається поясненню", Epifania невдало передано як "Хрещення" (пор. рос. "Крещение"), тоді як це свято по-українськи має назву "Богоявлення" або "Водохрестя", annata (рік) чомусь перекладено як "гід" (???), а дієслово decedere (померти), перекладається чомусь іменниками "покійний, небіжчик". Зустрічається також немало русизмів, іноді поданих як синоніми до правильних українських слів: frugare – шарити (мало б бути "нишпорити") frusta – хлист (батіг) gelicidio – гололід (ожеледиця) accidia – скука (нудьга) e' indifferente – неважно (байдуже) invece – напроти (навпаки) crespella – млинчик (млинець) sopprimere – відміняти (скасовувати) olio - рослинне масло (олія) cravatta – галстук (краватка) та ін.

f) Ілюстративний матеріал у словнику недостатній і відібраний за випадковими критеріями. Як вже вказувалося вище, його недостатньо, щоб уточнити значення заголовного слова, показати його сполучуваність. Бракує також багатьох часто вживаних фразем, розмовних виразів, поширених ідіом.

Дуже подібні недоліки бачимо і в українсько-італійській частині. Одне слово, словник повний грубих помилок і позбавлений чіткої лексикографічної концепції. Крім того, незрозуміло, для кого призначений словник – якщо для туристів та тих, хто тільки починає вивчати італійську мову, то навіщо в ньому стільки рідковживаних слів і чому бракує елементарних розмовних фраз; якщо ж він призначений для глибшої роботи з мовою, то для цього словниковим статтям бракує чіткості, виразності, а маса помилок робить його взагалі непридатним для такої мети. Шкода, що автори, зібравши такий великий матеріал, не зуміли належним чином упорядкувати його.




Висловлено все це досить м'яко, але тоді, гортаючи словника, я страшенно плювалася. Іноді заходжу в книгарню, беру цей словник і перевіряю слово annata - а може при передруці виправили? Та де там!

Цікаво, чи їхні інші перекладні словники теж такого ж рівня? Також цікаво, чи наші славні словникороби мають хоч якесь поняття про лексикографічну теорію?

Comments

( 18 коментарів — Прокоментувати )
radiowestin
31 липень 2007 21:12 (UTC)
шось у вас тут код нечитабельний :(
pentapodiambea
31 липень 2007 21:20 (UTC)
Вже ніби виправила. З html-ом не дружу :(
valcury
31 липень 2007 21:53 (UTC)
у мене є їхній орфографічний і тлумачний. перекладних немаю, нічого сказати не можу.
hector_von_kyiv
01 серпень 2007 05:15 (UTC)
Жах... я й не знав, що такі словники бувають.
syvi_svyni
19 вересень 2007 09:50 (UTC)
їхній же ж укр.-польсько-укр. ще гірший.
ррррр....
oximets
03 серпень 2007 14:11 (UTC)
мрак (с)
nie_farmal
04 серпень 2007 09:14 (UTC)
Мені видається, було б цікаво запостити тут: http://community.livejournal.com/ua_italiano/profile Бо ця спільнота майже мертва.
pentapodiambea
04 серпень 2007 09:34 (UTC)
Дякую, не знала про цю спільноту. Приєдналася. Запощу там лінк.
maksymus
04 серпень 2007 11:31 (UTC)
Дякую, прочитав з надзвичайною цікавістю. Комп’ютерна база не може замінити традиційний авторський колектив.
(Анонімно)
12 грудень 2007 19:04 (UTC)
Пользуйтесь итальянско-русско-итальянским того же издательства - он чудесен! Возможно, дело в том, что не нашлось приличного украинского словаря, поэтому не совсем знающие люди просто попытались перевести русскую часть на украинский. Полностью согласен с замечаниями по отсутствию транскрипции для заимствованных слов, да и ударение неплохо было бы указать там, где оно падает на третий слог с конца.
pentapodiambea
14 грудень 2007 21:47 (UTC)
А мені потрібен саме італійсько-український.

Я не дивилася російської версії того ж видавництва, але якщо українська версія є плодом її переробки (а це так мабуть і є, автори ті ж самі), то дозволю собі засумніватися у вашій його оцінці як "чудесного" - недоліки цього словника не обмежуються до проблем з мовою перекладу, їх і без того чимало: кепський відбір реєстру, брак ремарок і уточнень, незадовільне розмежування значень тощо. І гроші платити за таке "щастя" я, звісно, не буду.
nilb0g
03 лютий 2009 20:56 (UTC)
Якщо Вас ще цікавлять подробиці словникоробства, загляніть сюди.
pentapodiambea
16 лютий 2009 19:10 (UTC)
Аякже, ще й як цікавлять! Дякую! Цікаво!
nilb0g
16 лютий 2009 19:12 (UTC)
Прошу! :)
Свої враження виклала як змогла. :)
comrade_molotov
01 березень 2009 22:27 (UTC)
а зато ото на овотарі ті двоє то хто такі? ато я був біля памятника їм двом і запамятав але ненаю шо вони за єдні
pentapodiambea
11 березень 2009 18:08 (UTC)
ті двоє то картина Ґранта Вуда Амерікан Готік називаєцця.

А пам'ятник де був?
comrade_molotov
11 березень 2009 19:19 (UTC)
в омериці то було на центральній площі міста сіетл
alb_wiki
20 березень 2009 22:48 (UTC)
цікаво було прочитати. Навіть звірив Ваші думки зі словником:)
( 18 коментарів — Прокоментувати )